Ароматерапія проти стресу

Стрес — невід’ємна частина щоденного життя людини. Він значно відрізняється за глибиною, силою, тривалістю та виразністю впливу на організм. Незначні стреси (еустреси) неминучі й нешкідливі. Вони підвищують захисні можливості організму, його витривалість до стресових впливів. Надмірний стрес негативно позначається на здоров’ї людини. У цьому випадку стресорна реакція набуває ролі патогенного фактора (дистрес). За даними фахівців Американського інституту стресу до 90 % проблем зі здоров’ям так чи інакше пов’язані зі станом сильного стресу.

Таким чином, стрес можна розглядати як позитивний адаптаційний фактор, що дозволяє пристосовуватися до змінних умов. З іншого боку, у момент виснаження резервних можливостей різних систем організму (центральної нервової, ендокринної, імунної тощо) саме стрес може бути основою розвитку того чи іншого виду патології.

Сьогодні все більшого значення набуває не лише фізичне здоров’я, а й наша здатність переносити зростаючі психологічні навантаження, уміння психоемоційної саморегуляції. Особливої популярності останнім часом набула ароматерапія завдяки своїй розслаблювальній та заспокійливій дії. За допомогою ароматів рослин легко зняти симптоми накопиченої втоми, перевтоми, дратівливості. Рослинні аромати діють на нервову систему як стимулюючі, тонізуючі та заспокійливі засоби, підвищують резервні можливості організму.

Після курсу ароматерапії нормалізується сон, зникає нервова напруга, усуваються стійкі вогнища збудження в корі головного мозку, нормалізується швидкість реакцій. Сучасна ароматерапія — це профілактичний, оздоровчий, повністю натуральний спосіб підтримання гарної психоемоційної та фізичної форми, терапія, що дозволяє згладити щоденні стреси, підвищити природну адаптацію людського організму.

Механізм дії ефірних масел на психоемоційну сферу

Молекули, що складають ефірні масла, проникають через органи нюху безпосередньо в нюховий мозок та лімбічну систему, яка відповідає за емоції. Стреси й емоційні порушення супроводжуються глибокими змінами в багатьох функціональних системах організму, причому первинні пускові зміни відбуваються саме в лімбічній системі. Рослинні аромати, діючи через лімбічну систему, чинять м’яку біорегулюючу дію на всі органи. Зміни центральної нервової системи відображаються на стані та функціях основних органів і систем: дихання, травлення, кровообігу та обміну речовин. Крім того, безпосередня близькість нюхового мозку з лімбічною системою, відповідальною за емоції, сприяє зміні настрою людини.

Багато компонентів ефірних масел близькі за хімічною структурою й біологічною дією до ендогенних сполук і впливають на організм у надмалих дозах (10⁻¹⁸ – 10⁻¹⁰), причому біорегулюючий ефект виявляється незалежно від того, відчуваємо ми їх у атмосфері чи ні. Ефірні масла значно безпечніші за лікарські засоби: транквілізатори та стимулятори. Будучи органічної природи, вони діють невловимими й складними шляхами, нормалізуючи та встановлюючи душевну рівновагу. Кілька прикладів:

Розслаблювальний, антидепресантний ефект мають ефірні масла лаванди, сандала, мирри, меліси.
Емоційний тонус і настрій підвищуються при використанні ароматів лимона, кипариса, герані, бергамота, кориці.
Аромати рослин тонізують, підвищують стійкість уваги, короткотривалу пам’ять, знижують кількість помилок, втому, оптимізують процеси мислення, можуть підвищити працездатність на 30–50 %.
Мільйони людей страждають від безсоння та інших порушень сну. Регулювання сну можливе за допомогою ароматів із заспокійливим та снодійним ефектом. Вони знімають емоційне напруження, надмірне збудження, роблять сон міцнішим та повноціннішим. При безсонні застосовують ладан, мирру, ромашку, лаванду, майоран, сандал, аніс, петитгрейн.

Показання до застосування аромамасел

Підвищена емоційність — кедр, майоран, меліса, ромашка.
Розумове перенавантаження та перевтома — гвоздика, кориця, лаванда, м’ята, апельсин, розмарин, шавлія лікарська, евкаліпт.
Втома — майоран, ялівець, м’ята перцева, апельсин, розмарин, сосна, чебрець, шавлія.
Дратівливість — кипарис, лаванда.
Порушення пам’яті — бергамот, герань, грейпфрут, жасмин, лаванда, меліса, ромашка, сосна.
Розсіяність, недостатня концентрація уваги — лимон, кипарис, іссоп, розмарин, м’ята, чебрець.
Депресія — бергамот, герань, грейпфрут, жасмин, лаванда, меліса, ромашка, сосна.

Стрес і імунітет

Стійкість організму до стресових впливів багато в чому визначається резервними можливостями імунної та антиоксидантної систем. Пригнічення імунітету під час стресу насамперед пов’язане з порушенням Т‑клітинної ланки імунної системи. Спостерігається зміна нормальних співвідношень між Т‑ і В‑лімфоцитами та макрофагами, що супроводжується зниженням імунних можливостей організму в цілому. При тривалих психічних навантаженнях, особливо в поєднанні з негативними емоційними та стресовими ситуаціями, необхідно використовувати не лише антистресові аромати, а й аромати, що мають імуностимулюючий та адаптогенний ефект.

При зниженні імунітету призначають ефірні масла ялиці, сосни, кедра, анісу, ялівцю, евкаліпта, лимона, лаванди, шавлії мускатної. Курсове проведення ароматерапії підвищує кількість Т‑ і В‑лімфоцитів — головних клітин імунної системи, та їх функціональну активність.

Аромамасла — хороші адаптогени. У механізмі їх дії лежать загальнобіологічні зрушення, що приводять до підвищення адаптаційних можливостей організму. Окрім ефірних масел, як адаптогени активно застосовують рослинні екстракти родіоли рожевої, женьшеню, елеутерококу та лимонника.

Вплив на ендокринну систему

За допомогою ефірних масел можна проводити корекцію функціональної активності гормональної системи. Деякі компоненти ефірних масел мають гормоноподібну структуру, що дозволяє їм втручатися у тонкі психофізіологічні функції організму. Наприклад, ефірне масло лаванди впливає на синтез гормону серотоніну, який забезпечує емоційний спокій і рівновагу, регулює апетит, сон, кров’яний тиск, сексуальну активність, заспокоює та гармонізує. Ефірні масла іланг‑ілангу та жасмину стимулюють виділення ендорфінів, які, у свою чергу, послаблюють розвиток стресорної реакції. М’ята перцева знижує кількість гормонів ряду катехоламінів (адреналіну й норадреналіну), тим самим зменшуючи нервово‑емоційне напруження.

Антиоксидантні властивості

При сильних і тривалих стресах активність природної антиоксидантної системи організму різко знижується. Встановлено, що під час стресу відбувається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів, з якими пов’язують розвиток багатьох патологічних станів.

Ефірні масла — потужні антиоксиданти. Вони здатні підвищувати антиоксидантну активність крові, інгібують вільнорадикальні реакції окиснення, у тому числі процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран. Деякі компоненти ароматів рослин зв’язують недоокислені продукти обміну й виводять їх з організму. Антиоксиданти ефірних масел мають безсумнівну перевагу — легко проникають крізь епідермальний бар’єр та діють на живі клітини епідермісу. Найбільш виражену антиоксидантну дію зафіксовано у фенхелю, розмарину, кипариса, монарди, м’яти перцевої, пачулі.

Методи ароматерапії

Ванни

Ванни — один із найбільш доступних і ефективних методів профілактики та лікування багатьох захворювань. Ароматична ванна може зняти нервову напругу, усунути відчуття втоми, подразнення, нервозність, відновити внутрішню рівновагу, налагодити сон. Аромаванни підвищують обмін речовин, стимулюють імунні процеси, діяльність ендокринних систем, покращують трофіку тканин, чинять гармонізуючу та виражену релаксуючу дію. Седативний, судинорозширювальний та тонізуючий ефекти досягаються за рахунок гарячої інгаляції з одночасним введенням компонентів аромамасел через шкіру. Максимального заспокійливого ефекту можна досягти, застосовуючи лавандову, мелісову, ялівцеву або соснову ванну.

Для приготування ароматичної ванни 5–10 крапель ефірної олії попередньо змішують зі склянкою молока, ретельно перемішують і додають у ванну. Слід пам’ятати, що ефірні масла не розчиняються у воді, і якщо їх не змішати заздалегідь з емульгатором (вершки, цільне молоко, висівки), вони залишаться на поверхні води плівкою. Потрапляння нерозбавленої олії на слизову оболонку очей, порожнину рота чи статевих органів може викликати подразнення. Температура води не повинна бути занадто високою, щоб не викликати потовиділення. Оптимальна температура 36–38 °С. Час прийняття ванни — близько 20 хвилин. Загальний курс — 10–12 ванн, бажано через день. Такі курси можна повторювати 3 рази на рік. Після ванни тіло не варто обполіскувати, а лише злегка осушити бавовняним рушником.

Масаж

У стресовій ситуації м’язи плечового поясу перебувають у стані напруження, утворюючи так званий «стресовий панцир». Навіть після припинення стресового впливу м’язи розслабляються не відразу. У результаті порушується загальний кровообіг, страждає нервова система, особливо головний мозок.

У комплексі антистресових заходів масаж займає особливе місце. Він оптимізує не лише обмінні й нейрогуморальні процеси в тканинах, крово‑ й лімфотік, а також знімає м’язову напругу, сприяє розслабленню та глибокій релаксації. Використання ефірних масел із заспокійливим та антидепресантним ефектом суттєво підвищує ефективність масажу. Контакт ефірних масел з нервовими закінченнями в шкірі викликає негайну реакцію нервової системи, і внаслідок цього вже під час процедури пацієнт відчуває ефект релаксації, розрядки. Багата капілярна мережа шкіри зумовлює легке проникнення ароматичних речовин і можливість чинити сильну фізіологічну дію.

Сауна

Тепловий вплив сауни на нервову систему сприяє зниженню надмірної збудливості, покращує сон. У гарячому повітрі сауни ароматичні вуглеводні діють дуже активно, проникаючи в організм через шкіру й органи нюху. Вони благотворно впливають на шкіру, органи дихання, імунну та нервову систему. Ефірні масла, змішані з водою, наносять на лавки та на підлогу або залишають у термостійкій посудині поряд із джерелом тепла. Безпосередньо на розпечені камені масла наносити не варто.

Вплив на рефлекторні зони

Вплив на рефлекторні зони — один із найшвидших методів зняття напруги. Суміш із рослинної та ефірної олії (10:1) легкими рухами наноситься на стопи, потиличну ямку, долоні. Ефективність цього методу зумовлена генералізованою подачею імпульсів, викликаних ароматичними речовинами.

Інгаляції

Інгаляції стимулюють місцевий і загальний імунітет, впливаючи не лише на органи дихання, але й на весь організм, підвищують його адаптивні можливості. Дія аромамасел при цьому здійснюється завдяки густій мережі капілярів дихальних шляхів і альвеол легень. Це забезпечує швидке всмоктування ефірних масел у кров.

Вдихання ефірних масел м’яти, лаванди, анісу зменшує психоемоційну напругу, знімає стан дискомфорту і стресу, покращує мозковий кровообіг, підвищує продуктивність праці.

Ефірні масла лаванди, лимона та троянди можна використовувати як фітовегеторегулятори для лікування неврозів, безсоння.

Позитивний вплив на активні емоції людини спостерігається при використанні ароматів апельсина, сосни та іланг‑ілангу.

Аромамасла, рекомендовані для профілактики та лікування стресових порушень

Базилік евгенольний — психотропна, антидепресантна дія. Застосовують при перевтомі, постстресових розладах, неврозах, запамороченнях. Активізує розумову діяльність. Підвищує антиоксидантний захист організму. Нормалізує баланс імунорегуляторних клітин. У 2–3 рази підвищує активність В‑ланки імунітету.
Герань і шавлія мускатна стимулюють нервово‑психічну діяльність: підвищують працездатність, увагу, швидкість виконання завдань. Покращують тонус мозкових судин, мають релаксуючу дію.
Кедр атласький — один із найкращих адаптогенів. Є потужним антиоксидантом, нормалізує функції Т‑ та В‑ланок імунної системи.
Лаванда лікарська має легкий седативний ефект, сприяє зниженню напруженості та занепокоєння. Застосовують при безсонні, нервових напругах, депресивних станах, викликаних тривалим стресом, підвищеною нервозністю та агресивністю, нормалізує сон.
Лимон тонізує нервову систему, знімає втому, підвищує працездатність на 50–60 %, активізує розумову діяльність, пам’ять, працездатність.
Мандарин знімає депресію, смуток і спустошеність, корисний при дратівливості та перевтомі, допомагає знайти мир і спокій у душі, відновлює сили після душевних криз, оновлює сірі будні.
Меліса лікарська чинить снодійний і заспокійливий ефект, застосовують для лікування депресії, нервового перенапруження, мігреней і безсоння, знімає нервову напругу, допомагає організму розслабитися.
М’яту перцеву використовують при нервово‑емоційному напруженні для психофізіологічного розвантаження та зниження емоційної напруги. Вона позитивно впливає на хворих із функціональними розладами нервової системи. Нормалізує гемодинаміку головного мозку. Підвищує адаптаційні можливості. Підвищує розумову працездатність.
Роза дамаська благотворно впливає на нервову систему, нормалізуючи психофізіологічні функції організму — розслабляє, заспокоює, знижує втому, стресові стани, депресії, покращує загальне самопочуття.
Розмарин лікарський нормалізує підвищені показники перекисного окиснення ліпідів. Тонізує, покращує пам’ять, знімає втому, покращує мозковий кровообіг, стимулює розумову і фізичну працездатність, підвищує концентрацію уваги.

Ароматерапія може надати суттєву допомогу у корекції стресових навантажень, знятті напруги та релаксації. Ефірні масла, як одна з основних серій лікувальної професійної косметики Original ATOK, мають універсальну профілактичну дію. Основна їх перевага полягає в тому, що вони активізують процеси саморегуляції, підвищують адаптаційні можливості організму, здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім подразникам. Позитивні зміни в організмі відбуваються поступово, але при наполегливому й терплячому застосуванні ароматерапії покращується стан хворих, досягаються результати, яких неможливо отримати, вирішивши купити іншу сучасну косметику чи лікарські засоби.

Н. Кищенко, біохімік